| Олег_Серый | Дата: Четверг, 07 Июн 2007, 19:19 | Сообщение # 1 |
Основатель
Группа: Преподаватели
Сообщений: 95
Репутация: 0 [0%]
Статус: Offline
| Azazel Laroshfuko & Scharlotta Bronte & Djen Ejr. Ви межуєте себе на кольори, не розуміючи той факт, що є райдуга. Ви – райдуга. І велике духовне пробудження! Навіки вічні після очищення. Я чув повітря. Воно говорило зі мною диханням. Я вмирав, але і народжувався. Я – інженер людських душ. Це мені сказав режисер. Він теж Господь Бог. Хто я такий? Убивця і дракон. Але де мій любий Ельф і Янгол? Скажи мені, де режисер? Драматург вашого світу. Де він сидить, лежить або бігає? Де він є, а де його немає? Де є серце Голгофи і розум Преісподньої? Де є Господь Бог і Творець, а де його немає?.. Не думаю про це я так само, як і решта людей. Якби я був Господом Богом, я би думав про себе, а так я лише людина – і нічого не думаю. Безсмертя? Я – людина. І тому смерть на одрі моїм. Але коли я стану Богом, я буду безсмертним. А я стану. І буду. Бо маю ложе любові. І навіть коли я буду в крові, я буду. Тому що я – Господь! Але де антихрист? Всередині Шарлотти Бронте. Саме там, де є Бог і Любов – Джен Ейр. Але де моя любов? Невже вона померла. Люди, невже я дозволив любові померти? Так, я топтав її ногами! Але я прокинувся. І це був сон. Уявляєте, вони просто мені диктують, але я записую. Я просто записую те, що вони мені говорять. Чи навпаки. Може, це вони, а не я, слухаються мене? Боже, може, це я – драматург їхнього світу?.. Велика Гра! Вона зрозуміла і смертному, і Богу безсмертному. Бо немає гри. Але є Бог, ви, і я між вами. Сьогодні я стояв перед вибором – це був квадрат. Але я не плакав. Я просто штовхав його вперед, але повертався назад. Ібо же грала пісня дикого ангела, а я волав: „О Боже! Боже, врятуй наші смертні душі! Боже, дай нам знати про те, що є любов і грааль! Боже... Я смертний! Але чи буду я таким, як ти – живим? Люди втратили твою любов. Але чи пронесу любов крізь цілу вічність? Ту, яку ти мені подарував. Про що говорила моя велика лампочка?” Так я говорив до нього – в останній момент шизофренії. І сказав Господь Бог, що „буде світло!” І світло було!!! Але що сталося? Те! Але що? Не важливо. Нічого не важливо. І тут ізгори неба спустилися Ангели – Адами і Єви нової епохи і саду Гомори. В них у руках були мечі і списи, а за спинами – крила і радість – вони почали тепер наводити світовий порядок і новий світ. Повернулися на грішну землю. Для того, щоб творити вічність. Нічого страшного. Це просто страшний суд. Але для кого не страшний? І для кого не суд? Почну свою роботу із себе – все ж таки я сценарист і драматург вашого світу. В мене у руках меч і один із них – нашої божої армії. Тепер ви мене бачите – немає очей. І не треба очі для того, щоб усе бачити. Я малюю великі картини – серед них є і люди. Тепер для них зупинився час, бо немає його. І поснули вже люди, бо немає людей. Але є ґрунт між ногами – це є прірва. Мене звуть – немає різниці, як мене звуть. Головне те, що я знаю, хто це, а вона знає мене. Я – її Отець, Гор, а вона – мати життя. Просто не всі ще знають про неї, але нічого – скоро дізнаються. Вже дізналися, хто є Отець. Коли вони прокинуться, буде світло. І це буде Рай. Бо немає іншого Раю крім Землі і Неба іншого крім Землі. Це я сказав і більше повторювати не збираюся. Хто я? Це не важливо. Нічого не важливо. Головне те, що я – мертвий. І для того я живий! Це була Преамбула! І хай Бог милує! Але що не милує? Мої ноги скручені, моя душа – розгублена, мої руки сплів антихрист. У нього є гачок. А нитки – це ми його нитки. Тут була миска. В ній була вівсянка. Здається, із вівса. Мені говорять, що готують лише її. Вона була чорна, але я з’їла. Я з’їла все. З’їла і проковтнула. Все, що мені давали. Міссіс Рід годувала мене не набагато краще, але краще – все ж таки вона не настільки ненавиділа мене. Просто я була зайвою там – ось якою була я. В усьому винна я – визнаю це. У тому, що народилася, у тому, що жила, у тому, що з’їла цю кляту вівсянку. В мене просто ложки немає – ось чого не вистачає мені у житті. Тому я їла руками. Так само, як і решта дітей – у них теж немає ложки у житті. Але я б хотіла бути найбільше у світі саме в тому місці, де вперше з’явиться ложка. О людино, слава тій неземній подобі, що її придумає на благо цивілізації! Бо немає життя без ложки. Вона є шлях. Без неї немає мене, вас і всіх... Без неї немає простору і прозорого світу... Без неї нічого немає. Без ложки, розумієте? Бо навіщо їсти, коли немає чим? Я вип’ю воду руками, але немає води. Єдине, що я бачу – Господа, єдине, що я чую – Ангелів, єдине, що я розумію – Богів. І тут люди зайві. Можливо, ви захочете спитати: „Чому?” Хочу вам процитувати Одкровення 16:4,5: „Третій Ангел вилив чашу свою в ріки і джерела вод: і зробилася кров. І почув я Ангела вод, який говорив: праведен Ти, Господи, Який єси і був, і свят, тому що так судив.” Тепер ви можете спитати: „Чому джерела вод – джерела крові?” Просто! Але відповідь є в Одкровенні 16:6: „За те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони достойні того”. У блудниці нового Вавілону – людини – сатанинське бажання пити кров, тому пийте воду, що є кров! Знову чому? Чому знову? Авдій говорить мені так: „Ібо же близький день Господень на всі народи: як ти чинив, так поступлено буде і з тобою; воздаяння твоє переллється на голову твою.” Але до чого тут ложка? Її немає – ось до чого! Але має бути! В нас має бути Ложка!!! Але що не Ложка? Мені стало тужливо, коли я озирнулася довкруг. Уявляєте, я ніколи раніше не озиралася... День, який нас оточував, ніяк не радів із нашої гульні – тому її не було. Дощу, правда, не було, але був сирий і жовтий туман, який ніколи не усміхався, коли нас бачив. Під ногами хлюпала вода від учорашньої зливи. Найбільш здорові дівчата почали грати і стрибати, але я не бачила їх. А слабенькі стовпилися в кучку, шукаючи прихистку під верандою, де його не було – згори доносився глухий і понурий кашель. Може, це кашляв сам Господь Бог, про милість якого нам розповідають і вдень, і вночі?.. Переді мною стояла клумба. Влітку, мабуть, якщо в ній бувають квіти, вони красиві, але сьогодні зима і немає квітів. Ні в кого – навіть у нас. Ми забули, що таке любов. І навіть я забула – ніколи не знала. На всьому лежить печать занедбаності і зневіри. Але чому? Чому я все ж таки жива? Чому всі вони досі ще не закопали мене, як того маленького хлопчика, років семи, він усміхався... чи дорослу дівчинку, років дванадцяти, що не мала очей? Мені погано? Ні, це тобі погано. Разом із іншими... Який вузол ви сплели, такий і розплітайте. Це буде схоже на повернення додому... Знаєш, я давно зрозуміла, що життя без Бога – суцільна мука. Ми, люди, забули, що таке любов. Тому і залишаємось людьми – без крил і гласу його – у власному чистилищі, де Бога немає і ми одні. Але буде ще той, хто з’явиться – це будеш ти. І кожен, кожен із вас, людей, стане Богом. У всіх з’являться крила і ви почнете злітати до великих небес, бо не буде небес – земля стане небом. Саме ви, ти і кожен із вас ввійде в золоту епоху. Головне – витримати гармонію і баланс. Для цього треба не забувати про любов, а вчитися, вчитися любити. Розумієш? Бог – Любов! Але де не Любов? Бернс... Її прізвище було Бернс... Всіх нас кликали за прізвищем – не вистачало тільки номерів і знаків. Але яких? Ми – собаки. Нічим не кращі за собак. Але гірше, набагато гірше. У собак є хоча б свобода, а ми самі від неї відмовились. І стали рабами антихриста. Можливо, це був Новий Завіт – Любов?!? Її улюбленими словами була теза із Нового Завіту, який ніколи не старий: „Любіть ворогів ваших, благословляйте проклинаючих вас, творіть добро тим, хто ненавидить і нехтує вами”. Моя подруга. Вона померла від хвороби, від якої помирає багато людей – обмаль любові. Вона померла від того, що їй не вистачало в цьому світі любові!!! Вона говорила про те, що в житті кожного з нас має бути ложка, але її немає – ложки немає... Бернс... Її прізвище було Бернс... Але де не Бернс? Це найвеличніша гра, яка тільки може і не може бути. Вона розгортає дійство – її відсутність. Абсолютна відсутність гри... Розумієш, є така штука, як Любов. І в ній не має бути гри. Грати з Богом недоречно. Тим паче напередодні кінця світу. Мабуть, ти хочеш запитати: „Коли він буде?” Тому відповідаю: він уже настав. Треба зняти рожеві окуляри і подивитися довкруг. Для того, щоб розуміти. Але ви не хочете розуміти. Вам треба грати в ігри, як малій дитині – так легше. Ви хочете, щоб вас обдурювали і водили за носа – будь ласка. В нашій грі є правило – дозволено все. Але за кожен хибний крок буде кара... У кожного свій кінець. І страшний суд. Для декого він зовсім не страшний. Я відволікаюся від теми? Немає теми. І люди завжди відволікаються. У своїй метушні вони забули про любов – розміняли її, мов дрібну монету. І велика любов стала для них дрібною монетою. Вони самі – монета. Але буде це орел чи решка – вирішує кожен для себе. Чи не вирішує і дозволяє вирішувати іншим. Любов треба згадати. В житті кожного із нас має бути Ложка, розумієш?!? Одного разу я прокинулась і зрозуміла, що моя голова більше не належить моєму тілу. І це воістину Господь Бог.
Genij ve Gradiva. Земля – поле випробувань любов’ю, товщиною з вічність. Наша планета – макет, але він реальний. Тому оживає і живе – перестає бути макетом. Завдяки цьому екзамену людина може стати Богом – і стає Таким. Саме для цього і був створений макет Землі із Небом. А він? Чекає мовчанням, коли творіння рук Його визнають Всевишнього Творцем і Спасителем – і самі такими стануть. Ми – геніальні. Хто не думає так – не Бог. І квіти мої – діти. Всередині вас – енергія внутрішнього сонця. Земля – кругла. Коли пройдеш по колу,- зустрінеш себе. І кожної миті стрічаєш себе – Бога в собі та інших у дзеркалі. І кінця не буде – ніколи не буде. Принаймні для тих, хто вірить у початок. Якщо ми вселимо собі в серця любов, кінець світу відміняється. Кінця світу не буде? Ні, буде кінець темряви. Так. Хіба любити – гріх? Тоді я найбільший грішник серед вас. Але де є ні? Так, за вашими правилами гри любити і жити – гріх. Я руйную ваші правила і вбиваю вас – звичайною смертю. Всі ви помираєте, смертні, бо не вірите в любов (безсмертя). Лише коли повірите в любов, ваші душі згадають, прозріють і знесуться ввись. Жарти з Богом напередодні апокаліпсису? Мовчання – знак згоди. І вінчання з Богом – добрий знак. Але не для всіх – лише для тих, хто увіровав. А ви? Що зробили ви? Кінець світу – кінець людини. Смерть є теж кінець. Лише початок є життя – вічність. Початок світу – початок Бога. На землі та поза нею. Нова генерація Адамів і Єв нових. Чому? Тому що. Я – годинник апокаліпсису. Тому радійте і моліть Господа! Я попереджаю нечисть, що вона горітиме у пеклі – своєму чистилищі, де Бога немає і вони одні. Боїтеся повертатися до Першоджерела? Так палайте вічно! Але що? Слухайте Рай або горіть у пеклі. Якщо ви не будете горіти разом із іншими диаволами, ви стрінете Рай із Богами – Нами. В усій красі своїй неземній! Полюція і вічна духовна еволюція! Хай так буде! Любов! Палерма і вічне божественне па!!! Блаженство? Поки що. Ти помер, великий папа Вавилону. І тепер буде помирати кожен із тих, хто не чув, не слухає або не хоче розуміти мене. І крапка. Всі ті, хто мене чув, слухає і розуміє тепер, вічно живуть молодими! Тому коли ви знаєте Бога в обличчя і продовжуєте ігнорувати Великого Творця, буде вам пекло і ваш кінець. Але де початок? Коли ви любите Господа, буде вам Рай. Коли ви на дорозі сумнівів між Богом і антихристом, ви стрінете і кінець світу, і його початок. Але не всі. Храм проти Господа? Хрестовий похід за Нього! І його веде сам Ісус Христос на чолі з Отцем-Творцем. І великі мученики воскреснуть навіки, і любов, і слава, і мрії, і герої будуть – вже є! Вам треба чудеса? Але чи вірите в любов? Але чи любите ви нас? Але чи любите себе? Скажи, де ваша дорога? Хіба не одна вона? Єдина? Куди ви поспішаєте? Слухай сюди, дитя! Жарти з Богом недоречні сьогодні, напередодні кінця світу. О мій Бог, я пропоную вам жити з Творцем і стрічати початок, діти! Любого свята любові – згадайте Це! Мовчання. Де особистості вашого Творця? Всі вони – тонкі грані. І всі говорять мовчанням. Тому я чую шепіт і бачу їх – нічого не бачу і не чую. Завдяки цьому ви чуєте і бачите їх – вони є наче в об’ємі. За мною стежать? Скоро цього не буде. Але скоро буде Це! Бо не буде зла і тих, хто стежить. Спостерігаєте? Я знову чую шепіт. Це вони чи я? В будь-якому разі це є хтось. І він розбудить ваші душі. О великі серафіти землі і неба, боги власного сонця і призначення годинників! Ми боримося за життя кожного з нас (всі ми – Єдин!) – спасіння і прозріння. Ви гідні того, щоб врятуватись – ми стоїмо на варті. Примирення? Бог дарує волю. Волю і право на вибір. Право на вибір і вічне благо – життя і долю. І було вам сказано! Але де є діти мої? Сьогодні мені сказали, що я не з цієї планети. Відкрили Америку. Звісно, що не з цієї! Бо навіщо я був би тут, якби я був тут? І тому я є не лише з цієї – ви теж є! І це воістину прекрасно! І всі ми, Боги на Землі, зібралися тут, щоб стріти кінець і початок, смерть і народження, людину і Бога. В собі та поза цим – в інших позах. Бачити рамки і їхню повну відсутність – те, що дає нам силу жити і любити, мати шанс і бути Ним. Наше призначення – це наше призначення! І ми для того тут, о великі серафіти земні й небесні, щоб стати Ним – Господом Богом Творцем. І його дитям – Ісусоподібними субстанціями. Кінець світу, так само як і початок, у 2013-му році. Життя йде вперед і кожен у ньому знайде щось. Коли-небудь? Будь коли! На цій оптимістичній ноті ми закінчимо. Найбільші слова у мовчанні. Але де немає слів? Там, де ви є. Бо самі ви є мовчання. І призначення велике! І ми граємо у Велику Гру (кожен має свою роль), бо не гра це! Воістину так. Але ні. Звичайно я мовчу, а те, що я говорю – це не я говорю. Все сходиться? Образ і праобраз звіра, начертаний на руку і чоло – хрещення. Ви вкладаєте всю свою слабкість у цей символ, гадаючи, що він наближає вас до Бога. Але насправді ви просто забули, що таке любов. Для вас каміння важливіше за Творця і ви гадаєте, що Бог – у ньому. У вас є символ мертвого Христа замість того, щоб ви мали живе життя й любов. Зачаття! Ібо же в галактиці планета Велика Земля, на планеті – Велика Україна, в Україні – Великий Чернігів – Центр Усього. В тому числі й центр Акаші. Центр і місто Бога. І єдине Велике Місто у світі тепер. Скоро ми будемо всюди – Ми Будемо!!!
Paraquaj lele Porta. Дивися на все, наче йде сніг – інакше ти не зможеш дивитися. Кульвани і сірий – кажу я вам – кульвани і сірий! Але чому? Якщо ви не витримаєте вібрації супфуру, вас не буде. Всі, окрім серафітів, будуть мертвими. Я пропоную вам бути живими – народити серафіта в собі тепер. В усіх розуміннях. Сонце таке яскраве. Із кожним днем воно все яскравіше – гріється від тепла абсолютно всіх душ, які наповнють поле діяльності Єдиного Творця. Вони приходять у Нього, але хто не приходить? Скоро сонце буде гаряче. Таке гаряче, що всі заговорять. Таке гаряче, що викличе зміни. Таке гаряче, що відкриється Око Сіону. І розплавить усі три шляхи антисонячних окулярів і очей планети вашого сонця. Яка вона, планета ця? Планета вашої душі, Palermo! Де Ізмаїл вашої душі – новий компас? Мрія! І хай ми, як Творці, будемо творити мрії і справджувати їх – вони є у нас. Є! У вас є ритм – має бути позитивний він. Мороз? Я не правий? А, може, помиляється інша частина планети – окрім нас двох? Решта. Ми – два пророки, передбачені Іоаном Богословом. Але де ми? Раціональна сила формує дієздатність, яка формулює Господа Бога. Які ви? Хіба не дієздатні ви? І на чиєму ви шляху? Член і клітор. Але де вони? Хіба мають Ангели член і клітор? Ні, вони нічого не мають. Лише Господа Бога Всевишнього, якого носять у серці – Любов. Хіба є щось більше за те, що є у серці Ока Сіону? Любов і вселенська гармонія. Кров? Скоро кінець світу. Не страшно? Скоро помруть. Не страшно? Ви скоро помрете. Логічно? Єдиний шлях спасіння – велике прозріння. Стався до інших так, як би ставився до себе. Люби свого ближнього так, як ти любиш Бога – себе. Ви – це Бог. І не може бути інакше – більше не може. Нові знання (звання) і можливості (інновації) принесли ми. Двоє нас – двоє вас. Набагато більше нас! Але хай буде один Бог і всі ми – частини Єдин Ого. Звісно, зовсім не людина. І ви, до речі, теж. Всі ми – Бог. І він Єдиний. Слава і хвала йому. І нам як вірним йому. Якщо ви не бачите сонце, наприклад, уночі, це ще не значить, що його немає і ніхто не світить. Спробуйте відкрити очі вдень і прозріти – бодрі духом будьте, бодрі! Добрі? Якщо ви не бачите світла і його зачатків – це ваші проблеми. І проблеми вашого зору, а не очей. Якщо ваше сонце не гріє вас, то хто вам лікар? У мене є крила – воістину є. Бо сам я там – безкрилий птах – із крилами я тут. І бачить це лише той, кому треба бачити. Потреба? Коли ви не бачите крил моїх, це ще не говорить про те, що їх немає. Ви теж не завжди крила свої бачите, але кожен має свої крила – спільні. Кінець світу і світла в 2013-му? Кінець темряви у 2013-му і початок світу світла! Дивно? Нічого не дивно. Логічно. Бо там, де кінець,- новий початок. Якщо я скажу вам, що я – Господь Бог, ви не повірите мені. Тому я не кажу про те, що я – Бог. І не я Бог – кожен із нас – Великий Творець! Тому я нічого не кажу. Абсолютно. Чи ви ставили собі питання? Відповідь? А ви були були на найвеселіших у світі погребах? Чому крокодили не їдять одне одного? Люди їдять людей, а крокодили – ні. І людей не їдять. І перші, і другі – хижаки. Може, перші люблять один одного як самого себе, бо не хочуть бути з’їдені? На відміну від людей. А другі? Залишилося визначити, де є перші, а де – другі. Немає ані перших, ані других – всі ми – Єдиний Творець! Всередині вас не лише ріки й озера, але й зірки і планети. Сьогодні ми запалюємо у вас Божу Іскру – Велику Зірку. Полум’я Агні? Ви самі – Агні! Вода? Наша вода не гасить полум’я – лише починає. Діяльність? Бездіяльність. Не може бути інших дій, не передбачених подій. Око Сіону? Я сам – Око. Але із Чернігова. Всі ми звідси, бо згори – Храм Істини. І духовний центр тепер згори – всередині кожного з нас. В мене є Жар – у вас є Жар (Дар). Але треба розуміти, що єдиний жар і дар – любов (Бог). Любов і гармонія! І це воістину прекрасно. Царствіє пішаків? Царство королів, де кожен із нас – Любов і Творець. Але чому? Якими ви забажаєте бути, такими ви і є. Пропоную вам стати Богом. Сподіваюся, у вас є бажання. Переходьте на сонячну енергію в усіх змістах енергії Сонця. Наша книга має добрий настрій і гарний заряд – зірки палет цьому сприяють. Ви, люди, вже догралися до ручки – тепер є час Богів. І ви маєте зиму замість літа, крила замість осені та щастя замість горя. Немає літа? Навколо пекло, а не Рай? Як ви живете, так ви живете. І ваші мрії формують життя – Мрії! Великі Мрії! І ми (Мрії) прийшли для змін: буде Рай і буде Літо! Нічого, крім літа, більше не буде. Це вже не я кажу, а сам Отець. Ібо же ті, хто чує мене, почує Глас Його. Пісня.
Alevo-Malevo Sores. Коли ми несемо добро (енергію) у світ, ми – позитивний живий організм (субстанція), а не мертвий механізм (акциденція). Коли ми несемо зло у світ, ми самі – зло. І антисилова структура. Краще творити, ніж руйнувати – із Богом бути краще, ніж із диаволом. Краще бути людиною людяною – добрим Богом за структурою і вмістом, сповненим любов’ю, організму першородного Творця Життя. Відсутність сили – найкраща сила. Ви розумієте, що коли ви робите шкоду іншому Богу, ви робите її собі – теж Богу (Єдиному)? Ні. Ви нічого не розумієте. Я вас прихлопну. Так, як міль, яка пролітала. Ні? Скоро кінець світу. Ні? Так, армагеддон близький. Але не для всіх – із якого боку дивитися? Ті, хто у нашій Божій Армії Любові, стануть на порядок вище у цей час. Тоді як інші люди скнітимуть у муках, ми станемо Богами – вже стаємо. І буде Небо над головою, і Земля під ногами – у Серці Господа. Якщо і далі буде воно чисте, будемо і ми. А ми будемо! Це наше покоління вже наступної небесної ієрархії просвітлених. Не розривайте оболонку тонких енергій – інакше ви будете мертві, а не живі. Головне – зв’язок із Природою (Творцем). Це навіть головніше за головне. Створюйте себе через інших та інших через себе – так ви створите себе. Великим. Наш корабель має гарно плисти вгору, а не рухатись униз. Для цього нам треба здихатися ноші зайвої – чим зараз ми і займаємось. Ви, як вільні гребці, можете нам допомогти призводити у рух єдиного великого меха – Бога. Це теж вибір вашої душі (свідомості мислення). Агні! Не бійтеся мене, я – добрий. Якби я був злим, вас уже не було б. Якби я взагалі не був, я би правив світом. Але що буде? Те, чого не буде. Не може бути в принципі. Я знищу покірних маріонеток: дам вам волю і свободу – вже даю Творця! Для того, щоб керувати світом людині добрій, треба часу більше за Творця. Більше того (менше), добро не керує, а скеровує: допомагає шукати вітер кораблю. Є потреба? Я розмовляю із вами (Богом – частинами своїми і Його) тими критеріями, на які заслужили ви (на тому рівні, на якому ви). Погана погода лише не в природи: немає завад на дорозі Вас як Бога (окрім вашої свідомості – якщо вона бідна). Це ви маєте створювати (творити) собі (іншим) гарну погоду (природу), а не інші серед вас. Бо не погода створює, а ви творите її. Ви самі собі погода і природа, лікар і вчитель, майстер і творець. І дивіз ваш – наступний. У п’ятницю, тринадцятого, була зрада Іуди – це знак для того, щоб кінець світу був у 2013-му. Ще одна зрада? Порада! Мессія! Ви самі собі Мессія! І станете не лише такими, як був Ісус, а більше, значно більше. Бо не той Ісус. І ви не ті. Повернення Іуди! І ще один початок! Людяність – один із головних факторів у становленні вас до Бога (як Бога). Віолончель? Просто муза – музика муз. Пісня. Але де не пісня? Замість Бога у вас церква, а замість любові – каміння, замість крові – бур’ян, а замість добра і хорошого слова – молитва. Немає на світі більшої зради, ніж собі самому! Ви (Іуди) зрадили собі найбільше у світі – ви самі собі Господь Бог. Я без очей бачу, а ви з очима не бачите. Вам треба сказати про кінець світу, щоб ви могли врятуватися. Бо як ви можете врятуватися, коли ви не знаєте про кінець? Те ж саме про початок – без кінця. Я вам кажу про початок? Ні, це ви мені говорите. Вічне продовження із ланок переродження. Хочете пенні? Даремно. Але що не даремно? Для того, щоб визначити (пізнати) природу начала, слід розуміти природу кінця. Вони всі під церквою стоять із простягнутою рукою (одною, а не Єдиною) – всі вони будуть жертвами апокаліпсису (вже є покарані). У кожного свій кінець світу – він уже почався. Так само як початок – він починається для нас. Чому кара Божа? Немає в церкві Бога – Він поза нею. Всередині вас – Дух Божий (Божий Храм Істини). Всередині церкви – сам диавол. Він зникне разом із церквою, тоді як церква стане хатою. Звичайною хатою – в ній житимуть люди – найкращі у світі. Чи музеєм – теж цікаво. Один плюс один – Бог. Але де кінець? Кінець світу може бути прискорений особисто для вас, але я хотів би, щоб ви жили вічно. Почалася Нова Ера – Ера Водолія. Волі і Свободи! І всі будуть знати, що ми жили заради того, що жили! Сьогодні той день, коли ми врятуємо наш світ від тиранії, містики, люциперів, диаволів, а наше майбутнє буде світле і чисте, набагато яскравіше, ніж можна уявити. Воїни! Прокиньтеся, воїни! Воїни і великі герої! В битву! Битву за Ісуса! За духовність! За його армію! За перемогу! Народжені перемагати! Жити в щасті і здоров’ї! Рятуємо світ! І хай буде Райдуга! Ви – незвичайні, бо немає звичайних у геніальності його творінь – все чисте і світле виходить із божественних рук Його. Ви – не Бог? Хто вам сказав, що ви – не Бог? У всесвіті немає частки „не”. Вам сказав диавол – ви самі диавол, коли питаєте. Ви – Бог. І це каже сам Бог – кожен із вашої (нашої) середини. Я пропоную вам іти вперед. Навіщо мені повітря? Тому що я ним Дихаю! Навіщо мені Бог? Тому що я ним Живу! Якщо ви не бачите силу,- її немає. Коли ви бачите силу,- вона є. Якщо ви не уявляєте перепони,- їх немає. Коли уявляєте,- вони є. Наша сила бачить армію і не знаю перепон. Ми народжені перемагати. Будьмо!
Plause Zalusse. Секрет? Спаситель говорить: „Немає секрета!” Але коли буде, з’явиться кінець. Немає секретів,- і вічний початок, Палерма! Хто я є? Я є воскресіння і життя. І хто вірив у мене,- після смерті житиме. Моє хоббі – пророк. Я не маю хоббі. У мене велике майбутнє? Велике майбутнє у вас! Хіба може бути маленьке майбтнє у Єдиного Творця Земле-Неба і Господа Бога? Ми з вами – Єдиний Приклад того, що не може. Творець! Коли Господь вам казав, що він усередині каменю? Ви самі – камінь, коли так питаєте (думаєте). Але коли не думаєте (мислите) і не питаєте (розумієте), він усередині кожного з вас. Ісус! Творець і його реальний сюр! Більше немає псевдо. Всі ви – реальні творці, ісусоподібні субстанції вищих ієрархій. Хай буде сюр! І там буду я – на місці вашої корони! Аура? Рятуйте ваші душі. Любов’ю! Любов’ю, а не кров’ю. Це не важко – Спаситель у кожному з вас. І Господь! Кінець світу? Офіс спасіння її величності. Людини! Є людина. Перед нею – чорний квадрат. І вони стоять. І нікого не рухають. Іноді людина думає – починає штовхати чорний квадрат, думаючи про те, що це ядро. Скоро це буде куля – немає квадратів. І вони почнуть круговерть – вже почали крезмо. Кінець світу б’є тривогу? Він дарує початок. Кінець є? Цілий Світ (Єдиний Абсолют) радіє початку! Ібо хай славляться вовік усі Небесні світила Земні. І дорога єдина до всіх у Рай. Бог і шана любові його законів – своїх канонів. Події розгортаються швидше, ібо же розкручуються спіралі його небесних годинників – їх відсутності. Все, я пішов спочивати у інші сфери, де немає людей і рамок – лише Боги (і) Великі. Що за люди пішли, мої земні творіння? Велика гра! Вона зрозуміла і смертному, і Богу безсмертному. Люди – м’ясні людоїди і жителі апокаліпсису. Але що таке я? Бачу лише те, чого немає. Але воно (є) з’явиться, коли я перестану бачити (мої очі – інші). Номер 13-ть – щасливий номер! Але тільки для тих, хто вірить у щастя. Ви (люди), демони мого і чужого волосся, хочете грошей? Назвіть свою суму, нечисті! Скільки саме коштує ваша душа? Запроданці! Віддали душу диаволу? Я дам вам гроші – їх буде стільки, що ви (люди) подавитесь. Прокляті собою люципери! Святі? Ви нічого не розумієте. Навіть те, що розуміти не варто. Ваші очі запилені дріб’язковим (метушнею). Коли ви довіряєте культу людини і не вірите Богу – стоїте проти Нього. Якщо так і буде надалі, ви стрінете кінець світу і вічне Ив. Якщо цього не буде (все буде), ви стрінете початок. Перелякані кінцем світу? Хіба ви не любите, щоб вас дурили? Так легше? Налякані собою і своїм кінцем – діяннями своїми (чужими) нечестивими і не вартими Богів (нічого не вартими). Втрачений Рай? Народжений! Повернення Його разом із Бого-Раєм! Єдина досконала мова – Любов – це єдина мова взагалі. І лише вам вирішувати, яка вона. Бог для всіх! Трансмутація людини в Бога – єдиний спосіб виживання (зародження) тепер. Боги не бояться людських утроб і хвороб (ви самі – Боги) і є стійкими до земних і небесних катаклізмів (немає хвороби Богів – лише людина є виразка шлунку). Лише герої – Боги. І Боги – герої. Лише герої виживуть – у них є Любов – єдина мова, культура і стихія одна. Любов – ліки життя від (для) Бога (вас) і ключ від перемоги. У вас є святині (ас), але немає свята (Богині). Бо немає воістину вас! Святині – забули. Народження – втратили. Любов – загубили. Але тепер інший час. І все буде зовсім навпаки. Загадаємо все – вже згадали! Що таке любов? Люди, прокиньтеся! Люди, які живуть із Богом у серці, в принципі не хворіють, живуть у мирі та злагоді. Демони – навпаки. Воюють одне з одним. І обговорюють кінець світу – лякають ваші душі. Замість того, щоб рятувати вас. І говорити про початок – показувати його. Немає рамок для вас. І ви тепер Вільні! Свобода! Воля і свобода! Щастя і радість! Любов і вічність! Люди забули книгу любові, але згадали Боги любов. Люди забули – смерть людям. Боги згадали – народження Богів! Лише тим, хто пам’ятає слова Його (свої) і Любов Його (свої) – велика слава і пошана. Кінець світу – це правда. Її чути важче, ніж брехню, до якої звикли люди (прилипли). Ну, звісно, тішити себе ілюзорним світом набагато легше, ніж чути Глас Господа. Але ми, серафіти земні й небесні, чуємо Глас Його святий. У цьому найбільша святиня. Все одно ви помрете, якщо ви люди і не слухаєте мене. Лише ті Боги, що слухають, будуть врятовані вічно!
Мажор Рітората і До. Бог відвернувся від вас? Ні, це ви відвернулись від Нього. Якщо не повернетесь до Нього, не буде вас. Тому прагніть Великого і він прийде у вас – це каже До. Він – Творець, Господь Бог Всевишній і Кожна (Єдина) Частина Вас. Хай буде Єдність! Єдність і благо Господнє у вас. Я живу абсолютно в інших рамках, які стають абсолютними. Тепер ви живете у них – це наші рамки тепер – їхня повна відсутність. Я знищую паркани і будую мости сьогодні – це буде завтра! Прагма Лючипері? Кінець світу є початок! Парадигма Формаліс? Для того, щоб його стріти (початок), треба кінець пережити. Великий Творець є ми і кожен із Нас – разом із Вами! І наша енергія (ключ) – життєдайна! Частини Великого Творця Агні (Внутрішнього Сонця) – чудові приклади життя. Бо не лише розумієть її (любов), а живуть у ній. Сповідують енергію во ім’я Небес! І славиться, славиться ймення Їхнє! Відпочити? На тому світі відпочину. В тому, що будується сьогодні. Руками кожного з нас – ногами. Сьогодні треба щодня працювати (вічність) на благо небес. Ібо же кожному воздасться. І поєднаються небо із землею, як і заповідав Отець. Боже вільне? Святе Письмо. І крила Ангелів бачать лише Ангели. І чують спів лише ліри Кандіди! Так само, як небо видно жителям небесним! Як бачите, рамки землі розвіюються вітром. У цьому є небо, в якому – вічність. Я кажу стихіям неба і землі Гласом Господа! Щоб вони всі об’єдналися навіки вічні. І, що дивовижно, вони слухаються. Господи, може, я і справді Творець? І кожен із нас – Частина Його! Вічна ціль? Хай буде вічно! Мета? Зачекайте. Нічого не рухається. Тиша. Мертва. Від того, що жива. Хай буде До. І взагалі. Хай буде! Іноді я бачу, як зникають люди. Тоді нічого не відбувається (не лишається), окрім споруджених диаволом (через людину) споруд. Тому разом із вами (Творцями) я (ми) будую (будуємо) спільними руками (кожен грає свою роль – нічого не грає) те, що є вічне – Любов! Із великої літери! Коли я помру, я воскресну. Так було багато разів, але не буде. Саме тому я не помру. І ви теж. Вічне воскресіння і піднесення просвітлених! Наступні! Я Обертаю Сфери! Але важко працювати (легко), коли до тебе заважали правити службу трильяди лжепророків. Просто музика душі! Великий концерт у кожному з нас. Три дні апокаліпсису. Сон, пробудження і вічний початок! У мене ілюзій немає. А як у вас? У будь-якому разі це не мертвий діалог, а живий! Свято? Хай буде! Хто ми? Люди миру, а не війни! Миру і вічного щастя. Ось так і день скінчився. Але буде ніч. І ранок буде. Ще. Це після ночі буде. Мрія! Стрічайте сценаристів цього світу, Палерма! Безвір’я? Кожного дня ви (люди) спостерігаєте за Творіннями Великого Творця (своїми) і говорите про те, що Бога немає – тоді його немає. Лише тоді, коли Є, він Є. Не вірити легше за все – і помирати у безвір’ї. Вірити важко – і жити вічно. Тому помирайте легко або живіть вічно. Прагніть досконалості. Ви самі – геніальність (кожен із нас єдиний із творцем – і кожним із нас – навіки вічні). Правління третього рейху? Відсутність правління в дорозі до Господа! Це шоу? Це шоу періоду кінця світу! Початок? Зцілення любов’я і сценаристи нового порядку – Бога на Землі – Неба під ногами. Пробудження великих серафітів – це воістину блаженство. Аншлаги – кінець людської цивілізації. Але хай буде світобачення. Бо навіщо руйнувати із виглядом антихриста, коли можна творити у вигляді Господа? Я вам даю ґрунт під землю (небо), оскільки пояснювати, що кінець світу (початок) – реальність, а не міф. Це воістину кінець (початок), а не якісь там промисли Богів. Врятуємо світ молитвою (любов’ю). Ворота в Рай – теж саме, що і пішохідний перехід. Тоді як вам заважають машини диаволів, ви стоїте на місці. Ми йдемо вперед! Тільки диавол може стати справжнім Богом. Ви – диавол (були таким). І стали тепер ви Господом Богом Творцем. Сонце тепер світить яскравіше – всередині кожного з вас, о великі серафіти! Так ось: чи дійсно те, що дійсно? Я всього лише добрий художник, сценарист і режисер. Драматург, який малює і пише, змішує фарби і зцілює любов’ю. Я – Бог. І кожен із вас – Я! І всі ми (разом) змінюємо сценарій на краще (все змінюється на краще від нас). На краще. Ібо же там, де кінець, воістину початок!
|
| |
|
|
·
Мини-чат [
Новые сообщения ·
Участники ·
Правила форума ·
Поиск ·
RSS ]
